Поговоримо про те, що відбувається в Україні з портами, хто завідує ними і яку має мету. Розберемося також до чого тут родинний клан Круків, одеський «смотрящий» часів Януковича Леонід Клімов, російський олігарх з українським паспортом Вадим Новинський та найбагатший олігарх України, «голос Донбасу» - Рінат Ахметов. Одне можна сказати точно: в такій компанії українські порти в небезпеці.
Варто почати з головного. Експорт металу, руди, зерна - це надважливий фактор в українській економіці. Значна частина прибутків для нашого бюджету формується якраз за рахунок цього експорту, який майже повністю відбувається саме морськими шляхами, через порти Одеси, Южного та Чорноморська. Нажаль, ми на невизначений термін втратили контроль над потужностями Кримського півострова та портами на Азовському морі, що лише посилило та підкреслило і без того стратегічну роль портів системи «Велика Одеса». Морські порти для нас вкрай важливі саме зараз, в надважкий період для української економіки. Важливі для нас, а не для нашої антиукраїнської влади.
Інакше складно пояснити існування такої шкідливої державної структури, як Адміністрація Морських Портів України (АМПУ). Метою цієї структури де-юре має бути забезпечення функціонування морських портів (дивно, як це порти функціонували до створення АМПУ) та використання держмайна, закріпленого за АМПУ, для отримання прибутку. Де-факто все простіше: Адміністрацію Морських Портів створювали ще за часів Януковича для того, щоби централізовано збирати дань з портів в Київ – на вибори для «Партії Регіонів». Експерти ж в один голос кажуть, що така структура, як АМПУ якщо і потрібна, то лише для централізованого виконання контролюючих функцій на неприбуткових засадах. Нинішні очільники держави, які отримали владу одуривши українців після Революції Гідності, мали би прекрасно розуміти для чого і як створювали АМПУ. Але вони її не ліквідували і не переформатували, а навпаки вдихнули в неї нове життя. Адміністрація дотепер існує для того, аби відправляти гроші в Київ (тільки тепер не Януковичу) і «готувати» порти до приватизації.
«Готують» до приватизації порти так само, як будь-які держпідприємства, доводячи їх корисну дію до мінімуму, щоби виставити продаж олігарху як єдиний вірний шлях порятунку економіки. Безумовно, не можна відмовлятися від приватної власності та приватизацій, але продаж стратегічних підприємств – табу для країни у стані війни. Більше того, український олігархат, тобто великий кримінальний бізнес у зрощенні з корумпованою державною владою, ніколи не грав в приватизацію чесно і не має намірів це змінювати.
Тим часом, ціла Адміністрація існує для того, аби наносити шкоду українським портам та викачувати з них гроші. Із тіні цими процесами керує беззмінна стара гвардія Януковича: родинний клан Круків та Леонід Клімов. Кінцевою метою, звичайно, є остаточний продаж всіх українських портів олігархам, а держава від цього має отримати мінімальні можливі суми. Покупці також вже є. Свої інтереси в цій сфері має донецький олігарх Рінат Ахметов, якому ще з часів Януковича намагаються віддати в концесію порт Южний. Де-факто, структури олігарха вже контролюють порт Маріуполя та мають значний вплив в інших портах. Крім нього в морській галузі закріпився одіозний російський олігарх Вадим Новинський – його бізнес-структурам вже належать Херсонський та Чорноморський (м . Миколаїв) суднобудівні заводи. Миколаївське підприємство є найбільшим в своєму роді в Україні, але Новинському навряд цього буде достатньо. Росіянин має значно більші апетити в українському портовому господарстві.
Адміністрація морських портів України – дискредитована та корумпована структура, яка веде деструктивну діяльність. Саме зараз настав момент розформувати її та відправити на смітник історії, разом з усіма надіями на черговий дерибан держмайна олігархів та ділків зі свити Януковича. У світлі нещодавнього створення Морської адміністрації при Міністерстві інфраструктури України, питання мети існування АМПУ постає ще більше, оскільки остання дублює функції новоствореної Морської адміністрації. Цікаво було б почути просту відповідь на кілька питань:
Чому ці адміністрації досі існують паралельно одна одній?
Коли АМПУ буде розформовано, а її негативний вплив – припинено?
Коли притягнуть до відповідальності тих, хто роками нищить і розтаскує українське портове господарство?
Хоча, останнє питання скоріше риторичне.
Варто почати з головного. Експорт металу, руди, зерна - це надважливий фактор в українській економіці. Значна частина прибутків для нашого бюджету формується якраз за рахунок цього експорту, який майже повністю відбувається саме морськими шляхами, через порти Одеси, Южного та Чорноморська. Нажаль, ми на невизначений термін втратили контроль над потужностями Кримського півострова та портами на Азовському морі, що лише посилило та підкреслило і без того стратегічну роль портів системи «Велика Одеса». Морські порти для нас вкрай важливі саме зараз, в надважкий період для української економіки. Важливі для нас, а не для нашої антиукраїнської влади.
Інакше складно пояснити існування такої шкідливої державної структури, як Адміністрація Морських Портів України (АМПУ). Метою цієї структури де-юре має бути забезпечення функціонування морських портів (дивно, як це порти функціонували до створення АМПУ) та використання держмайна, закріпленого за АМПУ, для отримання прибутку. Де-факто все простіше: Адміністрацію Морських Портів створювали ще за часів Януковича для того, щоби централізовано збирати дань з портів в Київ – на вибори для «Партії Регіонів». Експерти ж в один голос кажуть, що така структура, як АМПУ якщо і потрібна, то лише для централізованого виконання контролюючих функцій на неприбуткових засадах. Нинішні очільники держави, які отримали владу одуривши українців після Революції Гідності, мали би прекрасно розуміти для чого і як створювали АМПУ. Але вони її не ліквідували і не переформатували, а навпаки вдихнули в неї нове життя. Адміністрація дотепер існує для того, аби відправляти гроші в Київ (тільки тепер не Януковичу) і «готувати» порти до приватизації.
«Готують» до приватизації порти так само, як будь-які держпідприємства, доводячи їх корисну дію до мінімуму, щоби виставити продаж олігарху як єдиний вірний шлях порятунку економіки. Безумовно, не можна відмовлятися від приватної власності та приватизацій, але продаж стратегічних підприємств – табу для країни у стані війни. Більше того, український олігархат, тобто великий кримінальний бізнес у зрощенні з корумпованою державною владою, ніколи не грав в приватизацію чесно і не має намірів це змінювати.
Тим часом, ціла Адміністрація існує для того, аби наносити шкоду українським портам та викачувати з них гроші. Із тіні цими процесами керує беззмінна стара гвардія Януковича: родинний клан Круків та Леонід Клімов. Кінцевою метою, звичайно, є остаточний продаж всіх українських портів олігархам, а держава від цього має отримати мінімальні можливі суми. Покупці також вже є. Свої інтереси в цій сфері має донецький олігарх Рінат Ахметов, якому ще з часів Януковича намагаються віддати в концесію порт Южний. Де-факто, структури олігарха вже контролюють порт Маріуполя та мають значний вплив в інших портах. Крім нього в морській галузі закріпився одіозний російський олігарх Вадим Новинський – його бізнес-структурам вже належать Херсонський та Чорноморський (м . Миколаїв) суднобудівні заводи. Миколаївське підприємство є найбільшим в своєму роді в Україні, але Новинському навряд цього буде достатньо. Росіянин має значно більші апетити в українському портовому господарстві.
Адміністрація морських портів України – дискредитована та корумпована структура, яка веде деструктивну діяльність. Саме зараз настав момент розформувати її та відправити на смітник історії, разом з усіма надіями на черговий дерибан держмайна олігархів та ділків зі свити Януковича. У світлі нещодавнього створення Морської адміністрації при Міністерстві інфраструктури України, питання мети існування АМПУ постає ще більше, оскільки остання дублює функції новоствореної Морської адміністрації. Цікаво було б почути просту відповідь на кілька питань:
Чому ці адміністрації досі існують паралельно одна одній?
Коли АМПУ буде розформовано, а її негативний вплив – припинено?
Коли притягнуть до відповідальності тих, хто роками нищить і розтаскує українське портове господарство?
Хоча, останнє питання скоріше риторичне.
